Сучасні агропродовольчі тренди та їх роль у трансформації світових продовольчих систем: роз’яснює Катерина Звєрєва

Трансформації, які відбуваються в cвітових продовольчих системах сьогодні, зумовлені розумінням: їжі у світі достатньо для всіх, якщо прийти до усвідомленого виробництва та споживання, а також утилізації відходів. Таку думку висловила засновниця Sapienza.Media, міжнародний консультант Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Катерина Звєрєва в своїй авторській колонці у виданні Forbes. 

“Зараз 30–40% від загальної кількості вироблених продуктів харчування втрачаються на різних етапах виробничо-збутового ланцюга.
Зменшуючи кількість відходів і переробляючи залишки їжі на корм для тварин чи компост або переходячи на альтернативні джерела енергії, ми могли б збільшити запаси продовольства без необхідності використовувати більше землі для виробництва”,- зазначила Катерина Звєрєва.
Міжнародний консультант Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) також звернула увагу й на те, що кількість доступних сільськогосподарських земель скорочується через деградацію ґрунтів, а такі ресурси, як вода й енергія, стають дефіцитними.

“Тож шукати, переосмислювати, трансформувати продовольчі системи – це спільне завдання як лідерів агробізнесу, урядовців, так і експертів з міжнародних відносин та охорони здоров’я”,- висловила впевненість Катерина Звєрєва.

Говорячи про трансформації продовольчих систем світу, Катерина Звєрєва звертає увагу на сучасні агропродовольчі тренди.

Зокрема, міжнародний консультант ФАО відзначає, що у світі зростає інтерес до регенеративного сільського господарства, яке може знизити негативний вплив виробництва продуктів харчування на здоровʼя людей і екологію. Йдеться про методи, які передбачають мінімальний або зменшений обробіток ґрунту, скорочення використання хімічних пестицидів і добрив, сівозміну, підвищення родючості ґрунту за допомогою біологічних засобів.

“Регенеративне сільське господарство – також один із шляхів, яким продовольчі компанії можуть сприяти світовій декарбонізації та задовольнити попит на екологічно чисті продукти.

Завдяки гнучкості невеличкі виробники продуктів швидше адаптуються до змін і трансформують свій бізнес. Більш усвідомлені екологічні підходи до продовольчих систем спонукають і великих виробників переосмислювати майбутнє бізнесу та пристосовуватися. Адже 29% парникових газів сьогодні генеруються через діяльність агробізнесу”,- зазначає Катерина Звєрєва.

Глобальні корпорації, незважаючи на свою владу, також не можуть бути осторонь тренду здорового харчування та екологічного усвідомленого виробництва.
Наприклад, компанія Unilever, у якої є амбітний план із досягнення «чистого нуля» до 2039 року, нещодавно представила пʼять принципів регенеративного сільського господарства. У них основна увага приділяється регенерації ґрунтів, захисту води, збільшенню біорізноманіття, розробці кліматичних рішень і поліпшенню умов життя невеликих фермерів. Ці принципи будуть реалізовані в партнерстві з брендами Unilever і зосереджені на виробництві ключових продуктів – молочних продуктів, овочів, зернових культур, пальмової олії, сої, паперу та картону, кокосу, какао та чаю.
Споживча поведінка щодо того, яку їжу обрати і чому, впливає на агропродовольчі бізнеси як ніколи, впевнена Катерина Звєрєва.
“Нещодавній камінг-аут найбільшого в світі виробника продуктів харчування, швейцарської транснаціональної корпорації Nestle про те, що 60% їхньої продукції не підпадають під загальноприйняті норми здорового харчування, – це хід на упередження. Адже люди у всьому світі хочуть споживати здорові та корисні продукти, які б сприяли продовженню життя та зміцнювали імунітет.
А відео з пресконференції всесвітньо відомого португальського футболіста Криштіану Рональду, де він прибрав пляшку Coca-Cola зі столу та закликав пити чисту воду, стало вірусним, і дехто навіть почав пов’язувати цю історію з падінням ціни на акції Coca-Cola”,- наводить приклад міжнародний консультант ФАО.
Катерина Звєрєва також повідомляє, що споживачі покоління Z та Y хочуть знати, що купують їжу, виробництво якої максимально екологічне, свідоме щодо використання джерел енергії та води. Звертають увагу на упаковку їжі.
В Україні ухвалено закон, який із 10 грудня 2021 року обмежує обіг тонких поліетиленових пакетів. Проте спочатку вони повністю не зникнуть, можна буде використовувати надтонкі пластикові пакети з товщиною стінок до 15 мікрометрів.
А вже з 10 березня 2022 року набуде чинності заборона використання в торгівлі тонких і надтонких пакетів.
Законом також дозволяється використовувати біорозкладні пакети. Вони виготовляються з картопляного або кукурудзяного крохмалю, завдяки чому згодом розкладаються на елементи природного походження. З початком 2023 року в Україні мають залишитися виключно такі пакети. Але щодо них також не все так однозначно, адже без доступу кисню вони виділяють метан, який руйнує озоновий шар. Тож, якщо не вирішити базову проблему в Україні – сортування сміття, цей крок не буде таким ефективним.
“Поки що важко спрогнозувати, як швидко ритейл та споживачі адаптуються до змін. Та трансформації вже почалися. Бізнес придивляється до переробки пластику як ніші, а інноватори розробляють рішення для повністю біорозкладної упаковки. За оцінками експертів, потенціал ринку екологічної упаковки оцінюється у понад $400 млрд до 2027 року”,- зазначає фахівець.
Крім того, споживачі все частіше замислюються: якою ціною для навколишнього середовища обходиться та їжа, що потрапила до столу? Згодом зазначення впливу на навколишнє середовище (вуглецевого сліду – carbon footprint) на упаковці продуктів харчування буде так само звичним, як і зазначення калорійності або місця виготовлення продукту.
Вуглецевий слід – це міра кількості парникових газів, що виділяються в процесі виробництва, використання та утилізації продуктів і послуг. Етап виробництва охоплює всі процеси – від видобування сировини до потрапляння готового продукту на полицю магазину. Якщо вуглецевий індекс продовжуватиме зростати, клімат змінюватиметься із ще більшою швидкістю.
“Підвищення та коливання температури, зниження родючості ґрунтів, опустелювання – все це сприяє розвитку вуглецевого фермерства. Воно передбачає відмову від використання пестицидів, збереження біорізноманіття, збільшення територій лісів, зменшення викидів промисловості, додавання у ґрунт компосту.
В Україні кліматичні зміни призводять до зменшення врожаю зерна, ягід та фруктів у тих регіонах, що потерпають від літніх опадів, як-от цього року. А навесні 2020-го фермери суттєво втратили врожай овочів та фруктів через заморозки. Якщо додати до цього стан українських ґрунтів та їхню деградацію через розораність земель, то вуглецеве фермерство стає не такою вже і фантастичною перспективою”,- зазначає Катерина Звєрєва.
Фахівець також додала, що фрукти, овочі, вівсяні продукти, що мають у складі бета-глюкани, дика риба, адаптогени та корисні суперфуди визначатимуть здорове майбутнє споживачів.
Катерина Звєрєва також відзначає ще один агропродовольчий тренд – люди хочуть споживати готові продукти: не платити за відходи, мати очищену підготовлену для приготування рибу або миті та порізані овочі. З одного боку, вони відчувають «кулінарну втому» і все частіше замовляють їжу з ресторанів, з іншого – зростає тенденція до приготування вишуканих та водночас простих і корисних страв вдома. Тому останнім часом з’являються різноманітні освітні інтерактивні платформи з приготування їжі, де відомі шефи та фуд-блогери діляться власними рецептами, наприклад, проєкт із приготування морепродуктів Аляски Easyfish.club або фуд-блоги та відеорецепти в Instagram та Youtube.
“Виробникам продуктів харчування не оминути впровадження ощадливих методів агровиробництва, енергоефективних рішень, застосування екологічного пакування, маркування вуглецевого сліду на упаковці продуктів, а також більшого виробництва корисних продуктів для поліпшення дієт.
Згідно з твердженням FOLU (The Food and Land Use Coalition), усе це дасть можливість отримати до $4,5 трлн на рік для нових можливостей бізнесу до 2030 року, при цьому суспільна прибутковість у понад 15 разів перевищуватиме повʼязані з нею інвестиційні витрати (оцінюється в менш ніж 0,5% світового ВВП)”,- резюмує міжнародний консультант ФАО.