Плодоовочева open space конференція «ПЛІДНИЙ 2022: РИНКИ. ТЕХНОЛОГІЇ. НІШІ» об ‘єднала професійних українських виробників плодоовочевої продукції, постачальників технологій для галузі, фахівців ринку та тих, хто тільки планує інвестувати кошти в розвиток плодоовочевого бізнесу.
Директорка з розвитку УПОА, засновниця Sapienza.Media Катерина Звєрєва зазначила, що конференція «ПЛІДНИЙ 2022: РИНКИ. ТЕХНОЛОГІЇ. НІШІ» насичена презентаціями та спілкуванням практиків, фахівців, технологів та інноваторів у плодоовочівництві.
«Теми конференції присвячені технологіям плодоовочевого бізнесу, нішевим ягодам, перспективним овочам, що надають широкі можливості для збільшення прибутків в агробізнесі»,- зазначає Катерина Звєрєва.
Прогнозам розвитку і діяльності глобальних плодово-ягідних ринків та України в ньому було присвячено виступ президента УПОА Тараса Баштанника. Фахівець, зокрема, акцентував увагу на неминучості розвитку експорту.
Наприклад щодо лохини Тарас Баштанник висловив таку думку: «Поступове зниження котирувань на внутрішньому ринку пов’язане зі зростанням пропозиції. А споживання не може зростати такими ж темпами, як виробництво. У 2023 чи 2024 році обсяги виробництва перевищать попит і більшість виробників обиратимуть — продавати в Україні, чи експортувати. Доведеться експортувати».
Темі потенціалу та ринкових перспектив нішевих ягід присвячено виступ заступника директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН України Олександра Ярещенка.
У своїй доповіді експерт зосередився на нішевих ягодах, їхньому потенціалі та ринкових перспективах у 2022 році. Зокрема, були розглянуті такі культури як: жимолость, обліпиха, суниця альпійська, ожина, актинідія (міні-ківі), бузина.
«Наразі в Україні спостерігається зростання зацікавленості у вирощуванні бузини, яке сколихнуло ринок та останнім часом залишається на слуху в багатьох аграріїв. Загалом, ягоди цієї рослини мають значні експортні перспективи, оскільки є сировиною для харчової та фармацевтичної промисловості. Але потенційним виробникам важливо знати й грамотно оцінювати потенціал цієї ніші, щоб остаточно вирішити, чи варто розпочинати роботу в ній. Також, на мою думку, актуальною культурою, на продукцію якої існує ринковий запит, є обліпиха», – коментує Олександр Ярещенко.
Чому для захисту рослин варто обирати мікробіологічні препарати, під час конференції розповіла керівник випробувальної лабораторії Інституту Агробіології, представниця компанії BioNorma Ірина Мельнікова.
«Більшість пропозицій на ринку засобів захисту рослин наразі є хімічними продуктами, ми ж робимо акцент на біологічних складових. Наші засоби — це мікробіологічні препарати. Це клітини бактерій або спори грибів, які впливають на рослини завдяки тісній взаємодії, як наприклад утворення мікоризи (препарат «БІОНОРИА МІКОРИЗА»). Робота препарату, перш за все, пов’язана з кореневою системою рослини. Мікориза утворюється на коренях, збільшуючи площу кореневої системи рослини. У нас також є препарат «БІОНОРМА ТРИХОДЕРМА», який захищає рослини від грибкових захворювань. Це мікробіологічний засіб, який допомагає витісняти патогенні грибків, захищаючи рослини від хвороб», — зазначає Ірина Мельнікова.
Темі «За» та «Проти» впровадження стандарту GlobalG.A.P. у плодоовочевій галузі України було присвячено виступ Ігора Чечітка, представника проєкту GOODFARM, фахівця з впровадження GlobalG.A.P.
«Наявність сертифікату GlobalG.A.P. є підтвердженням того, що даний продукт відповідає належному рівню безпечності та якості, продукт вирощено з дотриманням національних норм аграрного виробництва.
«Серед переваг стандарту GlobalG.A.P. можна назвати такі як: оптимізація управління виробництвом; системність та отримання конкурентних особливостей на ринку. Втім, багато українських агровиробників сьогодні не поспішають сертифікувати власне виробництво, аргументуючи це занадто високою вартістю та складністю процесу сертифікації»,- зазначає Ігор Чечітко.
Нову технологію вирощування часнику, що дозволяє збирати врожай тричі на рік, було презентовано керівником компанії «Чистий продукт» Сергієм Паращенком.
“Наша технологія з’явилась не відразу. Ми йшли до цього протягом 15 років — весь час, поки займалися вирощуванням часнику. Усі спостереження і аналіз посівів різних термінів дозрівання, калібрів та ін. допомогли нам поступово розробити структурну технологію, яка виявилась найбільш ефективною. На сьогодні ця технологія дозволяє посадити лише один раз і три наступних роки збирати урожай різних видів часникової продукції — однозубку, однозубку з головками, чи лише головки часнику протягом останнього, третього року. Ми постійно вдосконалюємо підхід. Уже подали запит на отримання патенту на технологію. наразі триває патентна експертиза»,- зазначає Сергій Паращенко.
Практичні кейси з впровадження технології бережливого збирання та їх вплив на бізнес овочівника представлено директором виробничо-консультаційної компанії «Заможна країна» Сергієм Душкою.
За словами фахівця, вимоги всіх каналів збуту овочевої продукції щорічно підвищуються і посилюються. Процес цей виробники зупинити не в змозі. Тому потрібно мати дорожню карту такої відповідності, що розрахована до останньої гривні.
«Пам’ятайте, додатковий прибуток можна знайти як на полі, так і в сховищі, а також у правильній стратегії продажів. Нашою компанією накопичено великий практичний досвід у вирішенні завдань з підготовки ґрунту, підбору посадкової та збиральної техніки, проєктів сховищ та складської логістики, оптимізації зрошення та підбору техніки з доробки та упаковки продукції та багато іншого»,- зазначає Сергій Душка.
Що отримують аграрії від автоматизації управління виробництвом, зберіганням та логістикою під час конференції розповів CEO компанії “Новітні індустріальні рішення” (New Industrial Solutions) Олексій Гладишев.
«У ідеалі, завданням сучасного аграрного виробника є продавати протягом усього року. Так, наприклад, можна забезпечити стабільний прибуток та отримати максимально вигідну ціну на свій продукт. Наша компанія спеціалізується на тому не як, наприклад, виростити яблуко, а як його зберегти, у якому вигляді реалізувати, як транспортувати до кінцевого споживача. Ми допомагаємо обчислити, як розподілити складську інфраструктуру, скільки потрібно холодильників, транспорту для постачання продукції, що потрібно господарству для ефективного збереження врожаю”, — зазначає фахівець.
Як покращити якість органічної плодоовочевої продукції завдяки унікальному добриву – сапропелю? Цій темі було присвячено виступ керівника відділу аграрних досліджень компанії «Українська Органіка» Юлії Квітки.
За словами Юлії Квітки, сапропель – це багатовікові органогенно-мінеральні донні відклади озерних водойм, одне з рідкісних багатств нашої планети, що є продуктом біосинтезу фізіологічно активних сполук в результаті розкладу речовин рослинного і тваринного походження.
«Відновлення або покращення родючості ґрунтів продуктами з сапропелем допомагає природі вирівняти баланс екосистеми ґрунту та мінімізувати шкодочинні процеси від сучасних типів забруднень ґрунту: пестицидами, агрохімікатами, викидами промисловості, стихійних лих, шкодичинних організмів і токсинів. Одне з таких рішень знаходиться у площині комплексного використання лінійки наших продуктів ТМ SaproLife, що виготовляються на основі цільного сапропелю, видобутого у Волинській області з дна унікального озера льодовикового періоду Синове»,- повідомляє фахівець.
Про важливість використання технології попереднього охолодження ягід під час конференції розповів комерційний директор компанії «Ван Дайк Технікс», Андрій Марущак.
«Продаж ягід з поля одразу після збирання – це минуле століття. Щоб подовжити термін реалізації, зменшити втрати та підвищити ціну на продукцію садівництва, варто застосовувати технології охолодження та заморозки. Наразі на ринку представлений широкий асортимент такого обладнання та технологічних рішень для ягідників. Українські виробники також виробляють таку техніку, наприклад тунелі для шокової заморозки, які за якістю не поступаються європейським, а за ціною більш вигідні»,- повідомляє Андрій Марущак.
Темі сучасних технологічних рішень щодо протидії заморозкам в плодоовочівництві було присвячено виступ директора з розвитку компанії FROSTLEE Дениса Москальова.
За словами фахівця, проблема міжсезонних заморозків актуальна і залишатиметься актуальною внаслідок світових змін клімату для європейських та українських садівників.
«У боротьбі із заморозками фермери вдаються до різних методів: термогармати, плівка, розпалювання багать. Але найефективнішим способом є використання вітряних машин.
Вітряні машини бренду GENER, представником якого є компанія FROSTLEE, здійснюють теплопередачу методом примусової конвекції, забираючи тепле повітря з верхніх шарів атмосфери та змішуючи його з більш прохолодним повітрям на площі поля. У зв’язку з цим підвищується температура повітря та створюються всі умови для збереження врожаю. При цьому передача теплих повітряних мас здійснюється на великі площі, завдяки обертанню редуктора машини навколо своєї осі, що дозволяє розповсюджувати тепло на 360 градусів по території поля”, – пояснює Денис Москальов, додаючи, що одна машина GENER здатна захистити від заморозків від 3 до 7,5 га поля за температури до -6 градусів Цельсія.
Як отримати високі врожаї, заощаджуючи виробничі ресурси завдяки впровадженню технології точного зрошення? На це питання було надано відповідь директором компанії «Евкаліпт Р» Владиславом Разкевичем.
За словами Владислава Разкевича, технологія точного зрошення у плодоовочівництві надає можливості підтримання ідеальної вологості ґрунту. Це повністю виключає стреси рослин від нестачі вологи або перезволоження та сприяє максимальній врожайності.
«До того ж, запровадження технології точного зрошення надає можливість повного контролю за витратою ресурсів на зрошення і фертигацію, що в свою чергу, впливає на майбутню врожайність та якість продукції. Тобто, це саме ті технології, що допомагають заощаджувати ресурси та при цьому отримувати високі врожаї»,- повідомляє фахівець.
Як розвивається технологічний напрямок у сфері агро та чим можуть допомогти та здивувати аграріїв українські стартапи розповів Олександр Романішин, екс-заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (2020-2021), радник міністра агрополітики, ментор ISE Corporate Accelerator.
“Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з ISE Corporate Accelerator працює над розвитком AgriFoodTEch-інновацій, створюємо AgriFoodTEch-інноваційну екосистему країни. Наприклад, ми створюємо огляди ринків, щоб продемонструвати напрямок руху аграрних інновацій в Україні. Разом з МХП організували агрохакатон. Це був своєрідний конкурс агротехнічних стартапів. Переможці хакатону у лютому їдуть в Дубай на Agro Innovation Week. Крім того, великі агрохолдинги почали співпрацю зі стартапами, які брали участь у хакатоні. Мета нашої діяльності – показати, що Україна не лише сировинна країна, а й країна інновацій”, – зазначає Олександр Романішин.
