Протягом останніх років змінюється культура виробництва і споживання локальних, крафтових та нішевих українських продуктів. Більшого значення набувають поняття простежуваноcті продукта – від поля до виделки, цінність географічного позначення, питання безпечності та якості продукції і питання сертифікації за міжнародними стандартами.
Про це розповіла Катерина Звєрєва, засновниця агромедіа-агенції Sapienza, директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА).
«У 2019 році відома «Гуцульська овеча бриндзя» стала першим українським продуктом, що має географічне зазначення походження товару та відповідає всім вимогам до реєстрації в країнах ЄС. Цей продукт започаткував добру традицію для інших позначень локальних продуктів, таких як «Гуцульська коров’яча бриндза», «Херсонський кавун», «Мелітопольська черешня», бессарабські та закарпатські вина, закарпатський мед.
Це додає можливостей просування українських продуктів у світі, а також створює систему контролю якості як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Це гармонізує українське законодавство у відповідності до європейського», – розповіла Катерина Звєрєва.
Також в Україні розвивається напрямки створення мережі туристичних маршрутів, так званих «slow food» – турів, покликаних підвищити зацікавлення туристів в унікальних за смаковими властивостями продуктах, які мають потенціал для реєстрації географічного зазначення.
«Є проєкт «Дороги вина та смаку Української Бесарабії», що просуває традиції виноробства півдня України. Крім того, Громадська спілка «Дорога смаку Прикарпаття» формує мережу гастрономічних маршрутів Івано-Франківської області, інтегруючи пропозицію виробників традиційних локальних продуктів зокрема продуктів харчування із зареєстрованим зазначенням походження (географічними зазначеннями) у систему туристичного ринку через формування нової туристичної пропозиції з акцентом на гастрономічні традиції Гуцульщини, Бойківщини, Покуття.
А на Закарпатті презентували “Дорогу вина та смаку Закарпаття” - це винороби, виробники гастрономічної продукції, ресторатори та готельєри», – говорить директор з розвитку УПОА.
Під час торгової платформи Катерина Звєрєва також висловила думку, що часто бізнес з виробництва крафтової продукції бере свій початок з бажання – споживати якісну, смачну їжу самому і пригощати нею своїх близьких та друзів. І для таких виробників крафтова продукція – це передусім синонім високої якості, адже собі поганого не готуватимеш.
«Українські виробники – експериментатори та інноватори, які вміють на основі старовинних традицій створювати сучасні корисні для здоров’я продукти. Технології та рецепти, на які багаті українці – це передумови для розвитку крафтового виробництва, а світові практики сертифікації контролю безпеки та якості – це шлях наших виробників на внутрішньому та зовнішніх ринках», – підкреслює Катерина.
У своєму виступі засновниця агромедіа-агенції Sapienza навела вдалі приклади розвитку бізнесів з виробництва локальних нішевих продуктів у різноманітних сегментах агровиробництва, які вже успішно працюють в різних регіонах України. Також під час конференції учасники та гості змогли продегустувати продукцію українських виробників.
« Нашими традиційними конефренціями та цим заходом «Ніші. Технології. Інвестиції» ми підтримуємо невеличких українських виробників. Тут учасники почули історії бізнесу від виробників меду, сиру, амарантової продукції, продукції з конопель. Ми і надалі плануємо привертати увагу до теми українського крафту, ніш та локальних продуктів, щоб підтримувати українських виробників, підвищувати якість та плекати українські традиції у виробництві нових продуктів», – додала Катерина Звєрєва.