Суперфуд: локальні та глобальні можливості для українського виробника

Пандемія COVID-19 змусила задуматися над тим, що ми їмо, звідки ці продукти з’явилися у нас на столі. І якщо зовсім нещодавно поняття «суперфуди» звучало не так часто, то сьогодні воно звучить набагато частіше. Що це таке, які їх можливості говорилося на Міжнародній конференції «From Local to Global: СУПЕРФУДИ. ТЕХНОЛОГІЇ. РИНКИ», яку організувала агромедіа-агенція Sapienza.Media, пише Agravery. 

Потенціал продуктів
Перш ніж говорити безпосередньо про суперфуди, важливо зрозуміти, що це таке взагалі. Слід зазначити, що єдиного чітко визначення не існує. Але усі погоджуються, що їх ознаками є локальність, екологічність та корисність.

Ще донедавна маркування «суперфуд» ставили на будь-яку їжу. До 2007 року у ЄС кожен виробник мав право позначати свою продукцію як «суперфуд». Дослідження показали, що цьому маркуванню вірять споживачі, тому виробників змусили вказувати якими макро- міктоелементами збагачена їх продукція. В Україні також існує технічний регламент маркування продуктів. Тобто виробник не має права вводити в оману своїх споживачів неправильним маркуванням. Суперфуди – продукти рослинного походження, збагачені корисними речовинами, мікроелементами, зазначає Оксфордський словник. Найбільше таких продуктів серед овочів та фруктів. У 2019 році ринок суперфудів був найбільш зростаючим і прогнозується, що тенденція триватиме до 2029р», - зазначає Катерина Звєрєва, міжнародний консультант Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), засновниця агромедіа-агенції Sapienza. Звичайно, про поживність таких продуктів, та їх користь можна говорити довго, але для фермерів більш важливіша економічна складова та перспективи подальшого розвитку. Дослідження, які проводились у рамках проекту EastFruit показали, що такі продукти як цибуля-порей, сельдерей, артишок, спаржа, кольрабі, капуста кейл, суниця садова демонструють найбільші обсяги світової торгівлі за останні роки. «Цю категорію овочів можна віднести до суперфудів. А найшвидше зростає експорт таких плодово-ягідних культур, як лохина, авокадо і дуріан. Аналітики прогнозують, що найбільший експортний потенціал серед суперфудів у зернових культур, фруктів та овочів, салатів та коріння. Є ще категорія «інші» в яку входить спіруліна, какао тощо», - додає Катерина Звєрєва.

Прибутковий бізнес 

Уже зараз в українських супермаркетах на полицях можна знайти пластівці, борошно, сухі сніданки з амаранту. Ці корисні продукти стають більш доступнішими для споживачів, а для фермерів ця рослина досить приваблива, адже маржа при її вирощуванні досить висока. «За останні роки середня врожайність амаранту на полях України з 1га становила від 1 до 2 тонни. Це зумовлено тим, що серед виробників було багато новачків, а от хто вирощує цю культуру роками, то у них врожайність набагато вища. Органічний амарант коштує 40 тис грн/т. Найбільшим попитом користується насіння, оскільки воно є найбільш корисним та повноцінним продуктом, а також олія та шліфована крупа», - говорить Олександр Дуда, голова Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції.

Зазначимо, що це культура пізнього посіву, яку можна сіяти як широкорядним так і вузькорядним способом. Збирається пізно у жовтні, навіть протягом листопаду.

«Перспективи продуктів переробки амаранту великі. Вони дозволять поліпшити експортний потенціал нашої країни та дозволить забезпечити населення корисними харчовими продуктами і дозволить позитивно вплинути загалом на навколишнє середовище в Україні», - додає Світлана Миколенко, доцент Дніпровського державного аграрно-економічного університету.

В Україні вирощування солодкої кукурудзи тільки набирає обертів, експерти у свою чергу стверджують, що покупців на неї, навіть на внутрішньому ринку цілком достатньо, а у світовому масштабі ніша взагалі не заповнена.

«Солодка кукурудза – це український суперфуд, який вирізняється своїм особливим складом поживних речовин. Це молода культура, яка уже є №2 продуктом для переробників. Щороку торгівля кукурудзую активно зростає. Слід сказати, що кукурудзу, яка продається у нас у кінотеатрах, на вулицях – імпортована з Тайланду. Найбільшими експортерами замороженої цукрової кукурудзи були США, ЄС та Китай.

За нашими оцінками в Україні висівають 12 тис. га. солодкої кукурудзи. Тобто на 1 українця ми вирощуємо всього 1,5кг продукції, а це дуже мало. У той же час ми спостерігаємо навалу імпорту. Уся кукурудза ТМ «Bonduelle» вирощена в Угорщині та Польщі, ТМ «Чумак» частково з Молдови», - розповідає Михайло Нагорняк, селекціонер та власник компанії «Мнагор».

Експерти прогнозують, що з 1 га переробки солодкої кукурудзи прибуток може сягати 1 млн грн. До 2030 року кожного року буде зростати її виробництво на 15%. Для українських фермерів цікавим є вирощування сої, адже за останні роки біржова ціна на соєві боби тільки зростає. Це досить динамічний ринок, який цікавий як вітчизняним агровиробникам, так і переробникам.
«ЄС, який є наший найближчим сусідом, є одним з найбільших імпортерів сої, та лідером імпорту соєвого шроту. Сьогодні основними експортерами є її виробники – це країни Латинської Америки та Північна Америка. У ЄС стало питання локалізації виробництва сої на континенті. Це питання піднімалося уже давно, оскільки воно є частиною протеїнової стратегії та продовольчої безпеки. Європа в цілому може подвоїти виробництво сої на континенті. Саме тут ми вбачаємо певні можливості для України і Східної Європи. Оскільки основний потенціал такого виробництва знаходиться саме тут і, що цікаво, не потрібне заміщення якихось інших культур, для цього потрібно тільки підвищити поточну врожайнвсть», - Володимир Пугачов, менеджер з якості Асоціації «Дунайська Соя».
За останні 15 років в Україні зросли площі під соєю і уже у 2021 році експерти планують, що врожайність зросте, а відповідно і прибуток. Країна є нетто-експортером, тому український виробник може побачити додаткові можливості для себе враховуючи тенденції, які відбуваються в ЄС.

Успішні кейси 

Серед виробників в Україні є ті, які пропонують суперфуди, які досить популярні у всьому світі. До них відносяться масло криля, мальтодекстрин, спірулін, амарантове борошно, ферментований чорний часник.
«Криль виловлюється в Антарктиці і в Україні уже працює 2 підприємства, які виробляють з нього масло. Загалом об’єм ринку криля складає понад $300млн. Мальтодекстрин – це продукт глибокої переробки кукурудзи, який використовують як консервант, харчову добавку. За кордоном 900г продають за $5-30 у залежності від якості продукції. В Україні уже 4 компанії виробляють продукти зі спіруліна. Сьогодні ми спостерігаємо дефіцит амарантового борошна в країні та світі. Ті фірми, які зможуть налагодити експорт амарантового борошна, отримають значні переваги. Ферментований чорний часник досить цікавий, ми з ним зіткнулися вперше у 2021 році. Сьогодні цей ринок тільки починає формуватися. Зазначу, що вартість такого часнику - $50-55 за кг», - говорить Богдан Шаповал, генеральний директор Асоціації «U-Food». Ринки збуту суперфудів – це не класичні рітейли. Інтернет-магазини, міжнародні платформи, магазини здорового харчування – основні місця їх реалізації.