17 Дек 2020

Плодоовочевий ринок далекого Китаю стає ближчим до України

Про можливості, які відкриває ринок Китаю для українських виробників плодоовочевої продукції та як подолати бар’єри, що стримують агроторгівлю між країнами, говорили вчора, 16 грудня, провідні експерти плодоовочевого сектору України.

Діалог відбувся під час онлайн-дискусії «Плодоовочевий експорт до Китаю: бар’єри та можливості для українських виробників», яку організували та провели Українська плодоовочева асоціація (УПОА) та агромедіа-агенція Sapienza за підтримки Тараса Голуба, радника віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

«Китай – величезний ринок споживання плодоовочевої продукції, країна з найбільшою чисельністю населення у світі. Можливості для українських виробників плодоовочевої продукції полягають у експорті товарів преміальної якості.

Однак обсяг продукції такої якості, який і цікавить споживача з КНР, на сьогоднішній день в Україні вкрай невеликий», – наголосила відкриваючи онлайн-дискусію директор з розвитку УПОА та засновниця агромедіа-агенції Sapienza Катерина Звєрєва.

«З 2009-2010 року, Україна активно працює з китайською стороною, для відкриття низки продуктів. На сьогоднішній момент відкриті 3 позиції зернових, яловичина, відкриті заморожені ягоди, свіжа черешня, продукти тваринництва, дві позиції по шроту, буряковий жом. Наразі ведеться подальший діалог по м’ясу птиці, і ряду фруктових позицій», – розповів радник віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Голуб.

За його словами питаннями відкриття ринків свіжої лохини, суниці садової, та інших свіжих продуктів які може постачати Україна до Китаю займається комісія із співробітництва між урядом України та урядом Китаю.

«В 20 числах грудня пройде чергове засідання цієї комісії, на якому знову підніматиметься питання по вирішенню тих продуктів, які поки що не потрапили в зону дозволу. Потрібно розуміти, що це тривалий діалог, і навряд чи на поточному засіданні комісії відбудеться відкриття по свіжим ягодам», – додав Тарас Голуб.

Водночас економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак висловив думку, що Китай не є надзвичайно перспективним ринком збуту для українських овочів та фруктів – його варто розглядати як конкурента України на ринках Азії та Близького Сходу.

Якщо ж говорити про теоретично перспективні позиції для експорту, то Андрій Ярмак радить звернути увагу на преміальний сегмент таких товарів, як свіжа черешня, яблуко та заморожена суниця садова. Але для цього українським виробникам потрібно забезпечити найвищу якість продукції та врахувати усі нюанси для роботи з імпортерами із Піднебесної.

Беручи до уваги дані проведеного нещодавно дослідження оцінки китайського плодоовочевого ринку було складено рейтинг перспективних товарів плодоовочевої групи для експорту з України до КНР. Увійшли до нього сім позицій, але тільки для двох з них – волоського горіха та замороженої лохини і чорниці наразі відкрито китайський ринок, розповів Андрій Ярмак.

«Обсяг українського експорту замороженої дикрослої чорниці на китайський ринок у вартісному вимірі в 2019 році склав $9,5 млн. Це 17% від усього українського експорту даної продукції. Друга категорія – волоський горіх. Враховуючи, що Китай є одним з провідних експортерів даної продукції, то насправді Україна постачає туди дуже мало – незначні партії на суму близько $0,7 млн на рік»,- пояснює Андрій Ярмак.

Між тим президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник вважає, що перші спроби вибудувати системний експорт свіжої лохини до Китаю можна очікувати не раніше 2022 року, адже сьогодні на українському ринку недостатньо об’ємів для ефективного постачання цієї ягоди до Піднебесної.

«Сьогодні ми не можемо напряму постачати до Китаю свіжу лохину, цьому передують два фактори: відсутність обсягів і внутрішня ціна в Україні на цю ягоду. Наразі до Піднебесної можливо постачати лохину реекспортом через Гонконг, але найголовніше при цьому – вийти на системні об’єми, системних гравців, і дуже уважно пропрацювати логістику», – зазначив Тарас Баштанник.

«Ми будемо у наступному сезоні вивчати це питання з точки зору постачання ягоди залізницею. Авіатранспорт – це швидко, але дорого, море взагалі не варіант, бо не допливе, а от якраз розумна альтернатива з точки зору «швидкість-ціна» – це залізниця. І якщо цей канал буде робочим, це стане справжнім проривом. Тому що це в середньому буде в 5 раз дешевше ніж авіа, а по часу зовсім не критично для лохини (10-12 днів термін зберігання).

Звичайно інші ягоди (малина, суниця, ожина) – тут тільки авіатранспорт без варіантів. Однак висока вартість цих ягід в Південно-Східній Азії дозволяє постачати авіа, і робить авіа логістику фінансово доцільною», – додав президент Української плодоовочевої асоціації.

Як зазначила під час онлайн-дискуції голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька, наразі між Україною та Китаєм діють 4 міжнародні договори. Підписані протоколи фітосанітарних вимог щодо експорту українських кукурудзи сої та ячменю до Китаю.

«У липні 2020 року у нас було ухвалено перелік з 10 українських підприємств – виробників замороженої лохини та чорниці, які можуть співпрацювати з китайськими імпортерами. Наразі з цим переліком можна ознайомитися на сайті Держпродспоживслужби.

В 2018 році відбувся інспекційний візит представників китайського компетентного органу до України за результатами якого Держпродспоживслужба опрацьовувала можливості підписання протоколу щодо експорту свіжої черешні з України до КНР. Паралельно ми працювали з Генеральною митною адміністрацією КНР.

Цей протокол передбачав вирішення питань експорту та транспортування черешні. До речі, передбачалося, що експорт буде здійснюватися виключно повітряним транспортом. КНР було це дуже цікаво, навіть з націнками повітряного транспорту. Адже один кг черешні в Україні коштує близько 1 євро/кг, а в Китаї – 25 євро», – додає Владислава Магалецька.

«Ринок цей дуже непростий, дуже конкурентний. Тим більше, що Китай підписав велику угоду про нову зону вільної торгівлі у листопаді поточного року, до якої увійшли 15 країн, зокрема Японія, Південна Корея. Ця зона вільної торгівлі тепер включає 32% ВВП всієї планети і 1/3 всього населення. Конкурувати з таким величезним структурним підрозділом надзвичайно важко», – наголосив під час онлайн-дискусії доктор економічних наук Віталій Скоцик.

«Але я для себе кілька років вивчав ринок часнику, зокрема те, звідки з’явилася ця культура так інтенсивно. А з’явилася часникова тема у Китаї в 1995-1996 роках. Для того, щоб залишити людей в селі в процесі інтенсивної індустріалізації, тут почали створювати кооперативи.

Конкурувати з сьогоднішніми українськими технологіями з собівартістю яка є на сьогодні на прикладі часнику абсолютно нереально. Минулого року середня ціна реалізації часнику на китайських біржах була 1 долар 20 центів.

Але є величезна можливість. Разом зі своїм часником, де 65% світового ринку сьогодні тримає Китай, вони мають великі проблеми – багато країн, зокрема і Європейський Союз, впроваджують масу різних обмежуючих факторів: квотування, мито, тощо.

Для Китаю було б надзвичайно цікаво наприклад зробити трансфер технологій до виробників часнику в Україні. Китай готовий надати фінансові інструменти. Що дуже важливо: якщо заходить українська компанія в таке партнерство, вона автоматично включається до світової дистрибуції часнику, яка працює сьогодні як єдиний механізм», – зазначає фахівець.

);