12 Ноя 2020

Локальні, нішеві та крафтові продукти формують смак України – Катерина Звєрєва

«Протягом останніх років змінюється культура виробництва і споживання локальних, крафтових та нішевих українських продуктів. Більшого значення набувають поняття простежуваноcті продукта –  від поля до виделки, цінність географічного позначення, питання безпечності та якості продукції і питання сертифікації за міжнародними стандартами», – зазначила Катерина Звєрєва, засновниця агромедіа-агенції Sapienza, директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА) під час торгової платформи українських виробників «Ніші. Технології. Інвестиції», що відбулася 28 жовтня в рамках виставки «ІнтерАгро» в Міжнародному виставковому центрі Києва. Організатором торгової платформи виступила агромедіа-агенція Sapienza за підтримки Київського контрактового ярмарку.

Партнерами заходу виступили компанії «НІКО» та Mzuri.

«Минулого року відома «Гуцульська овеча бриндзя» стала першим українським продуктом, що має географічне зазначення походження товару та відповідає всім вимогам до реєстрації в країнах ЄС. Цей продукт започаткував добру традицію для інших позначень локальних продуктів, таких як «Гуцульська коров’яча бриндза», «Херсонський кавун», «Мелітопольська черешня», готуються до реєстрації бессарабські та закарпатські вина, закарпатський мед.

Це додає можливостей просування українських продуктів у світі, а також створює систему контролю якості як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Це гармонізує українське законодавство у відповідності до європейського», – зазначає Катерина Звєрєва.

Також в Україні розвивається напрямки створення мережі туристичних маршрутів,  так званих «slow food» – турів, покликаних підвищити зацікавлення туристів в унікальних за смаковими властивостями продуктах, які мають потенціал для реєстрації географічного зазначення.

«Є проєкт «Дороги вина та смаку Української Бесарабії», що просуває традиції виноробства півдня України. Крім того, Громадська спілка «Дорога смаку Прикарпаття» формує мережу гастрономічних маршрутів Івано-Франківської області, інтегруючи пропозицію виробників традиційних локальних продуктів зокрема продуктів харчування із зареєстрованим зазначенням походження (географічними зазначеннями) у систему туристичного ринку через формування нової туристичної пропозиції з акцентом на гастрономічні традиції Гуцульщини, Бойківщини, Покуття. Об’єдналося понад 30 виробників автентичних сільгосппродуктів. А на Закарпатті презентували “Дорогу вина та смаку Закарпаття”. Наразі проєкт включає 15 учасників, це винороби, виробники гастрономічної продукції, ресторатори та готельєри», – говорить директор з розвитку УПОА.

Під час торгової платформи Катерина Звєрєва також висловила думку, що часто бізнес з виробництва крафтової продукції  бере свій початок з бажання – споживати якісну, смачну їжу самому і пригощати нею своїх близьких та друзів.  І для таких виробників крафтова продукція – це передусім синонім високої якості, адже собі поганого не готуватимеш.

 «Українські виробники – експериментатори та інноватори, які вміють на основі старовинних традицій створювати сучасні корисні для здоров’я продукти. Технології та рецепти, на які багаті українці – це передумови для розвитку крафтового виробництва, а світові практики сертифікації контролю безпеки та якості – це шлях наших виробників на внутрішньому та зовнішніх ринках», – підкреслює Катерина.

Фахівець наводить декілька прикладів з  сайту для фермерів Seeds.org.ua, який пише про нішові, крафтові продукти, агротуризм та історії невеличкого локального бізнесу. Зокрема, фермер з Київщини Юрій Осадчий не тільки відроджує традиції з вирощування донедавна забутої в Україні культури – чуфи, а й виготовляє з цього унікального горіху неймовірне печиво “чуфарики” та дивовижні “подушки – чуфушки”.

Подружжя киян Володимир і Ольга Сергієнки, посадивши п’ять років назад перше насіння декоративного гарбуза – лагенарії – сьогодні успішно розвивають бізнес із виготовлення світильників, люстр і ваз з овочевої культури.

Яскравий приклад нішового бізнесу –  компанія “Стодола” з Миколаївщини та її засновник Ян Островський. Тут не тільки вирощують незвичайні для країни екзотичні овочі: кавуновий огірок, скорцонеру, рогатий огірок ківано, кольрабі та мангольд, трюфельну картоплю і різноманітні бебі-овочі, а й також займаються переробкою,  виготовляючи крафтову консервацію із незвичних для України овочів.

Майстриня з Холодноярщини Ася Счасливцева виробляє неймовірно корисні для здоров’я людини хлібці з лободи, кропиви і материнки.
А запорізька травниця Анна Іщенко розпочала власну справу, завдяки сімейним рецептам цілющих трав’яних чаїв.

Трав’яними чаями підкорив Україну і фамільний бренд родини Стовп’юків з Закарпаття. А ще вони єдині в Україні, а, можливо, і у всьому світі, що вміють виготовляти медове драже за власною ексклюзивною технологією.

А ось як надзвичайні пельмені з м’ясом равлика виготовляють на Сумщині!

Равликові ферми досі залишаються крафтовим напрямком і доволі вигідною нішею в Україні, але з кожним роком таких ферм стає дедалі більше. Можливо за кілька років цей напрямок вже не буде нішевим?

У своєму виступі засновниця агромедіа-агенції Sapienza навела вдалі приклади розвитку бізнесів з виробництва локальних нішевих продуктів у різноманітних сегментах агровиробництва, які вже успішно працюють в різних регіонах України. Також під час конференції учасники та гості змогли продегустувати продукцію українських виробників.

«Цим заходом «Ніші. Технології. Інвестиції» ми підтримуємо невеличких українських виробників. Тут учасники почули історії бізнесу від виробників меду, сиру, амарантової продукції, продукції з конопель. Ми і надалі плануємо привертати увагу до теми українського крафту, ніш та локальних продуктів, щоб підтримувати українських виробників, підвищувати якість та плекати українські традиції у виробництві нових продуктів», – додала Катерина Звєрєва.

Sapienza.Media

);