17 Сен 2020

СOVID-19. Що відбувається з економікою та чого чекати завтра?

Розглядаючи вплив тієї чи іншої кризи на економіку окремої країни або світу в цілому, варто розглянути зміни трьох основних показників – ВВП, безробіття та інфляції. Таку думку висловив Професор економіки університету Кейс Вестерн Резер Роман Шеремета в ході ХІ Міжнародної конференція «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM). Нагадаємо, що подія була організована Українським клубом аграрного бізнесу, а одним з інформаційних партнерів конференції виступила агромедіа агенція Sapienza.media.   

 

«Складовими будь-якої економічної системи є ринок товарів і послуг, ринок факторів виробництва, домогосподарства і фірми. Регулювання цієї системи здійснюється Урядом. Всі вищеперераховані складові утворюють своєрідне колесо. І чим краще працює це колесо, тим краще працює економіка – більший валовий внутрішній продукт, нижчий рівень безробіття та нижчі темпи інфляції. Тому, щоб зрозуміти, що відбувається в економіці під час тієї чи іншої кризи потрібно детально проаналізувати динаміку кожного окремого показника», – зазначає Роман.

Коли ми говоримо про внутрішній валовий продукт (показник, який демонструє загальну вартість товарів і послуг, виготовлених для кінцевого використання), ми розуміємо, що всі фірми та домогосподарства, які в даний момент виготовляють товари та послуги, і є валовим внутрішнім продуктом країни.
Заглиблюючись в історію, можна сказати, що з 1960 року світовий ВВП стабільно зростає, і щорічний ріст складає в середньому 3%. Звичайно, існують спади, які викликані кризами, подібними до тієї, що ми бачимо сьогодні, але загалом чітко прослідковується саме позитивна динаміка.

Порівнюючи динаміку ВВП України зі світовими показниками, однозначно можна сказати, що характеристики суттєво відрізняються. І головна відмінність  в тому, що ріст в Україні не є стабільним – спостерігаються суттєві зниження ВВП. Особливо сильним був спад, коли Україна переходила від адміністративної до ринкової економіки, а також в періоди революцій та військової агресії з боку Росії. Звичайно, останні декілька років, ми маємо позитивну тенденцію. Так, у 2018 році приріст ВВП складав 3,3% – більше ніж в США (2,9%), але глобально ситуація в Україні суттєво відрізняється від ситуації в провідних країнах світу.

Розглядаючи безробіття, зазначимо, що цей показник порівнюється інакше ніж ВВП. Рівень безробіття розраховується, як відсоток безробітної частини населення по відношенню до загальної кількості зайнятих і безробітних людей в економіці.  При цьому існує такий фактор, як природний рівень безробіття – тобто це постійний рівень безробіття, який існує в природі. Сьогодні цей параметр коливається в межах від 4 до 5%. В США – на рівні 4%. В Україні ситуація є дещо гіршою в тому плані, що природній рівень безробіття оцінюється на рівні 8%, і з року в рік він коливається навколо цієї позначки. Звичайно, це не добре, оскільки такі показники означають, що значна частина населення незадіяна в економічному колесі.

 

«Останній показник, на якому я хотів би зупинитися, це рівень інфляції, тобто зміна рівня індексу цін за попередній період. Простіше кажучи, це те наскільки ростуть ціни на товари і послуги через роки. Якщо ми подивимося на інфляцію в світі – історично цей показник то зростав, то спадав, в залежності від періоду. Відповідно, чіткого тренду, або стабільності в цьому сегменті просто не існує. Наразі кожна держава задає собі планку – тримати інфляцію на певному рівня, і за допомогою державних і економічних інструментів відбувається певне регулювання цього показника. Звичайно, при цьому враховується і вищеперераховані показники, такі як ВВП та темпи його росту або падіння. Сьогодні інфляційне таргетування в більшості розвинених країнах світу становить близько 2%. Це означає, що ціни і послуги ростуть в середньому на 2% за рік. В Україні ситуація дещо інша, і показник інфляційного таргетування є вищім ніж США та країнах ЄС», – додає Роман.

 

Що ж відбулося з економікою під час COVID-19? В цілому, економіку і всі економічні процеси можна розглянути на прикладі наступної системи.

Зазначимо, що окрім закритої ринкової системи в тій, чи іншій країні, існує фінансовий сектор, який допомагає цій системі працювати і «обертає це колесо».

Під час пандемії відбулися розриви в багатьох ланках, які схематично позначені червоними хрестами. Так, наприклад, сьогодні магазини та торгові центри закриті – відповідно деякі товари та послуги просто не потраплять до кінцевого споживача. Робітники не йдуть в офіси, відбулася переорієнтація на віддалену роботу. Пандемія значно вплинула майже на всі можливі ланки економічного процесу. На сьогоднішній день ми бачимо, що світовий ВВП під час карантину суттєво знизився. Через серйозні обмеження, пов’язаних з введенням карантину, спад у 2020 році прогнозується на рівні 5,2%. В США цей показник оцінюється на рівні -6%. Відштовхуючись від даних, які вже доступні сьогодні, можна сказати, що у першому кварталі 2020 року спад ВВП в США склав 4,8%, а у другому кварталі – 31,7%. Звичайно, ми розуміємо, що дана криза була викликана не внутрішніми, а зовнішніми факторами. Відповідно, після завершення пандемії економічна ситуація в найближчі терміни має відновитися. Але вже сьогодні прогнозується, що протягом наступного 11ти річного періоду економіка США не дорахується близько $8 трлн.
Що ж стосується України, прогнозується, що падіння ВВП у 2020 році досягне 6,8%.

Відповідно, відштовхуючись від цих показників, виникає логічне питання. Як швидко буде відбуватися вихід з кризи? Глобально, всі економічні кризи можна розділити на 3 моделі:
– V-подібна модель, коли економіка працює, потім падає, і потім різко відновлюється;
– U-подібна модель, коли економіка падає, а потім плавно відновлюється;
– L-подібна модель, коли економіка після падіння відновлюється дуже повільно.

«Загалом, спочатку ми сподівалися, що коронакриза буде виглядати, як перший варіант, але нажаль з плином часом, ми бачимо, що відновлення економіки проходить швидше до U-подібної моделі. Відповідна, очікується, що відновлення економічного потенціалу відбудеться за декілька років. Що ж стосується безробіття, то в цьому сегменті ситуація не найкраща. В травні, наприклад, рівень безробіття становив приблизно 15%. На сьогоднішній день цей показник знаходиться на рівні 8%. Тобто є позитивна динаміка, але ріст є доволі повільним. В Україні на початок вересня рівень безробіття становить приблизно 15%. Але це не систематичний підхід, а скоріше реалії викликані зовнішніми факторами. Тому хороша новина в тому, що це безробіття є тимчасовим», – коментує фахівець.

Що буде завтра?    
Яка б не була криза,населення будь-якої країни завжди буде потребувати засоби першої необхідності. Окрім деяких ускладнень з міжнародними перевезеннями, в Україні останні роки широко розвивається тенденція «купуй українське». Тобто наступні декілька років в плані споживання будуть однозначно більше україно-орієнтовними. І в першу чергу це стосується товарів, які купуються щоденно. Ще однією зміною, до якої доведеться звикнути після COVID-19 є дистанційне навчання. І при цьому чим далі, тим онлайн навчання буде відбуватися більш структурно і зважено. Теж саме стосується і віддаленої роботи. Багато компаній будуть частково, або повністю переходити на віддалену роботу, тим паче, що багато з них за період карантину зовсім не втратили в продуктивності. Деякі підприємства, і зовсім інформують про те, що вдома співробітники працюють більш продуктивно ніж в офісі.

«Також, будь-яка криза вчить людей заощаджувати. Сьогодні українці – це єдина нація в світі, яка останньою моделлю айфона висвітлює шлях до туалету на вулиці. Відповідно населення більш зважено буде підходити до купівлі продукції та інвестувати у більш продуктивні речі, ніж чергова цяцька. І я сподіваюся, що ця тенденція буде тільки посилюватися.
Ну і, звичайно, ріст онлайн торгівлі. Більшість товарів і послуг змістяться саме в онлайн сегмент. На сьогоднішній день, 95% речей у моєму домі – були куплені через Інтернет. Наразі ця тенденція поширюється не тільки на сегмент побуту, але й на товари першої необхідності, тобто щоденні покупки. Відповідно вже зараз великі магазини і торгові центри закриваються, попит на них знижується, і в той же відбувається стрімкий перехід онлайн», – підкреслює Роман.

Sapienza.media

);