07 Авг 2020

Інформаційна гігієна у соцмережах: як не стати розповсюджувачем фейків та навчитись фільтрувати контент

У 2020 році сторінка у соцмережі досі багатьма вважається власним “приватним простором”, де людина може “постити що захоче”.Звичайно, що користувачі соцмереж можуть це робити, але при цьому варто враховувати, що контент, який ми створюємо, поширюємо і з яким взаємодіємо, стане не тільки чинником судження про нас, але й впливатиме на світогляд інших людей.

Таку думку висловила фахівець у галузі масових комунікацій Марина Стародубська на своїй сторінці у соцмережі Facebook. 

При цьому вона наголосила, що на сьогодні соцмережі є онлайн-сурогатом вулиці, а значить як на вулиці ми думаємо перш, ніж комусь щось говорити чи сперечатися, так само маємо діяти й онлайн.

Також фахівець зазначила, що нещодавно у рамках ініціативи “Як не стати овочем” вони з колегами обговорили питання, так званої, інформаційної гігієни та наслідки її нестачі для компаній і країни.

“Цікаво, як ми крокуємо до розуміння, що ЗОЖ – це не лише що ти їси та п’єш, а і яку інформацію споживаєш. Бо як позбавлене фізичної активності та корисних речовин тіло “ламається”, так “засмічений” мозок продукує замкнене коло хибних рішень”,- вважає Марина Стародубська.

Під час обговорення нагальних питань розвитку інформаційного середовища в рамках вищевказаної ініціативи, за словами фахівця, було зроблено висновок, що “дезінформація та фейки вже кільканадцять років “вшиті” у публічний простір України: питання – чи вміємо їх вирізняти і не шерити”.

При цьому вона наголосила, що навіть “хороша людина” може несвідомо розганяти дезинформацію – бо повірила іншій “хорошій людині” і не перевірила контент.

” І що тепер – нікому не довіряти? Довіряти, але “фільтрувати” інформацію, читати на тему самотужки, не постити, якщо не упевний у якості інформації”,- надала практичну пораду фахівець.

Окремо вона акцентувала увагу на дії керівників компанії, які в цьому разі питають, чи варто їм “цензурувати” дописи підлеглих. Марина Стародубська впевнена, що цього робити не треба, натомість варто включити гігієну поведінки у соцмережах у перелік тем для навчання, на прикладах практичних кейсів показувати як виглядають фейки та їхні ознаки, бути відкритим до запитань команди.

Вона також наголосила, що не треба відмовлятися від соцмереж, через побоювання розповсюдження фейків. “Адже коли ми йдемо у гори, ми беремо страховку, облаштування, ліки, їжу, спеціальне взуття. Так і у соцмережах треба оздобитися знаннями про дезинформацію і не бути учасником її розгону”,- зазначила фахівець.

Якщо Ви та Ваша компанія бажаєте вибудувати грамотну стратегію просування Ваших продуктів та послуг у соцмережах, але не знаєте як це зробити, фахівці агромедіа-агенції Sapienza готові допомогти Вам заради збільшення прибутків та підвищення ефективності Вашого бізнесу. Звертайтеся до нас за контактами, вказанами на нашому сайті  і ми професійно допоможемо Вам. 

Sapienza.Media

);