06 Дек 2019

Сoopetition: Співпраця і конкуренція – основа бізнес-кластерів

Поняття економічного кластера ввів американський економіст Майкл Портер, який заявив, що конкурентоспроможність компанії багато в чому визначається конкурентоспроможністю її економічного оточення. Про природу створення бізнес-кластерів, про їхню роль і перспективи в сучасному світі розповів викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Віктор Оксенюк, на відкритій лекції якого побували журналісти Sapienza.media.

 

Що таке бізнес-кластер?

Свою лекцію Віктор Оксенюк розпочав з яскравого прикладу. За доданою цінністю агропродукції і агротехнологій, створених державою, перше місце у світі посідає США зі 150 млрд доларів, друге місце займають,  як не дивно, Нідерланди з 95 млрд доларів. В чому секрет таких показників у невеличкій за площею європейській країні?  За словами викладача, відповідь треба шукати в тому, що в Нідерландах функціонує агроуніверситет №1 у світі – Вагенингенський університет, навколо якого існує багато агрокомпаній, науково-дослідних центрів тощо, які створюють відповідний агрокластер Food Valley Nl.

«Що ж розуміється під поняттям «бізнес-кластер»? Це  не громадська організація, не якесь об’єднання приємних людей, це не комуна… Це дещо інше. Кластери – це місце, де створюється кругова конкурентоспроможність. Звісно кластерів багато в світі. Лише в Європі ідентифікують 10 тисяч: 40%  робочих місць сконцентровані в таких утвореннях, 55% фонду заробітних плат знаходиться в кластерах», –  зазначив Оксенюк.

За визначенням «батька кластерів» Майкла Портера, кластер – це система взаємопов’язаних фірм та організацій, значимість яких як цілого перевищує просту суму складових частин. На думку лектора, таке формулювання співвідноситься з аристотелевським поняттям«системи». 

Саме Портер вважав кластер новим способом мислення. Він довів, що ядра конкурентоспроможності знаходяться не на рівні держави і не на рівні компанії, а посередині – на рівні кластера.

Як приклади Віктор Оксенюк продемонстрував містечка, які завдяки розвинутому бізнес-кластеру стали центрами світового або загальнодержавного виробництва.

М.Оксфорд (Канада), де переробляють до 1,5 млн кг чорниці на добу

 

 

Кейс «Napa Valley»

Napa Valley винна долина у Каліфорнії протяжністю 40х10 км, яка об’єднує 9 містечок і 125 тисяч жителів. Знаходиться за  100 км від Сан-Франциско. Одна  з найвідоміших винних  долин світу, хоча в регіоні виробляється лише 4% американського вина.

Це яскравий приклад розвитку та існування успішного винного бізнес-кластеру. На початку заснування кластеру були такі проблеми: ціна вина, працівники, нестача вагонів для транспортування вина, які поступово спільно вирішувалися завдяки створенню об’єднань.

Обумови виникнення кластеру:

  • географічна концентрація гравців
  • спеціалізація (забезпечує ядро кластера, може розширюватись і звужуватись, проте найкраще  – вузька спеціалізація)
  • взаємозв’язки між гравцями

На сьогодні розвитком  регіону опікується  5 групових об’єднань:

  1. Farm Bureau – Об’єднання фермерів, яке сприяє захисту і розвитку аграрного бізнесу регіону.
  2. Napa Valley Grape Growers (NVGG) – Об’єднання вирощувачів винограду. основні фокуси – лобіювання в місцевій владі та навчання.
  3. Napa Valley Vintners Association (NVAA) – Об’єднання виробників вина. Цілі – лобіювання і промоція регіону. Також NVAA володіє правами на назву Napa Valley і відповідає за авторський захист бренду. Найвпливовіше об’єднання серед інших. Його найбільші проекти: винні аукціони (кошти інвестують у навчальні заклади, медицину й екопроекти Napa Valley), винні фонди (викуповують кращі готелі і ресторани США), щорічний симпозіум професіоналів та критиків, які пишуть про вино.
  4. Wine Industry Technical Seminars (WTIS) – Об’єднання професіоналів-технологів, які виробляють вино. Цілі – обмін досвідом і спільне навчання.
  5. Visit Napa Valley на 25% організація фінансується з місцевого бюджету, на 75% – з готельних і ресторанних зборів. Два фокуси- розвиток туризму і промоція регіону.

Як висновок після розгляду кейсу Napa Valley Віктор Оксенюк назвав головні принципи виникнення кластерів, які визначають їх види:

  • кластери природнього утворення (наприклад, Napa Valley, с. Кідри)
  • кластери, створені за ініціативою (наприклад, Кремнієва долина,  створена за ініціативою уряду США)

Також  він визначив головний принцип існування кластеру,  який можна описати як формулу: competition (конкуренція) + cooperation (співпраця) = coopetition (неологізм, який означає співпрацю конкурентів).

 

Розвиток бізнес-кластерів в Україні

На думку Віктора Оксенюка, в Україні бізнес-кластери вже є, і вони створюються переважно природнім чином.

Для більш інтенсивного процесу розвитку бізнес-кластерів в Україні потрібна ініціатива і лектор визначив такі умови її виникнення:

  • бізнесмени почнуть об’єднуватись і стануть драйверами кластерів;
  • кластер стане привабливою бізнес-моделлю для інвесторів;
  • запозичення іноземного досвіду, коли влада ініціює створення кластеру.

Як приклад подібної ініціативи Оксенюк навів ІТ-кластер у Львові, який наразі швидко розвивається через наявність певних передумов: освітня база, традиції, підтримка влади і зацікавленість бізнесу.

Засновниця агромедіа-агенції Sapienza.media  Катерина Звєрєва, яка довгий час вивчає природу кластерів, вважає, що в Україні є перспективи в цьому напрямку.

Зокрема майже завжди в кластерах, зазначає вона,  є  такі складові, як компанії готового продукту або сервісні компанії, постачальники послуг, фінансові інституції та компанії суміжних галузей.

Як приклад вдалого поєднання складових у створенні успішного бізнес-кластеру на українських теренах Катерина Звєрєва наводить село Лосятин на Тернопільщині, де у 2012 року започаткований проект полуничних кооперативів, організований компанією “Данон”.

Спочатку було засаджено перші 10 га полуниці. За час діяльності проекту було проведено підготовчі польові роботи та роботи із забезпечення рослин водою шляхом будівництва накопичувального басейну площею 0,4 га та відновлення свердловини. Також закупили необхідне обладнання та техніку. Лосятинська сільська рада надала в оренду дві кімнати під офіс кооперативу, а районна рада оплатила їхній ремонт. Окрім того, кооператив орендує в сільської ради токове приміщення та будівлі на ньому. Для забезпечення ефективної логістики полуниці, проект профінансував будівництво камери охолодження, термо-автомобіля та електронавантажувача.   

Також відповідно до діючого контракту з компанією «Данон», кооператив може збувати 20% врожаю на свіжий ринок та 80%  на переробку, що дозволить забезпечити відповідний рівень рентабельності. За період діяльності проекту 90 селянських родин скористалися послугами кооперативу та закупили садженці за гуртовими цінами, більше 700 осіб отримали сезонну роботу, що дало їм змогу не виїжджати в пошуках роботи за кордон та підвищити свої доходи на 50%.      

З 2014 року вже почалась активна співпраця з сімейними фермами, які займаються вирощуванням полуниці. До проекту залучили п’ять фермерів з Тернопільської та Львівської області. У сукупності вони засадили 5,5 га полуниці на умовах співфінансування, що демонструє готовність фермерів частково фінансувати витрати, які пов’язані з вирощуванням полуниці. 

Катерина Пилипенко
керівник спецпроектів Sapienza.media

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

);